Орфографічний словник української мови. 2005.
перецвісти — див. перецвітати … Український тлумачний словник
перецвісти — [пеиреицв істи/] в іте/; мин. в і/ў, в іла/ … Орфоепічний словник української мови
перецвітати — а/ю, а/єш, недок., перецвісти/, цвіту/, цвіте/ш, док. 1) неперех. Закінчувати цвітіння. 2) неперех., перен. Втрачати молодість, свіжість; марніти, старіти. 3) перех. Цвісти дуже довго, довше, ніж щось інше. 4) тільки док., неперех. Те саме, що… … Український тлумачний словник
перецвілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до перецвісти. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
відцвісти — відцвітати (закінчити цвісти), відквітувати, відквітнути, перецвісти, перецвітати, відцвістися, відцвітатися; відкрасуватися (про злакові культури) … Словник синонімів української мови
преквитати — витат, Сб. Відцвітати, відцвісти, перецвітати … Словник лемківскої говірки
